острожний
ОСТРО́ЖНИЙ, а, е, заст.
Прикм. до остро́г 1.
Коні під'їхали до острожного ґанку (Панас Мирний);
// Стос. до перебування в ув'язненні.
З такими думками прийшов Зінько до тюрми, а як побачив ці обличчя, позначені острожною неволею, а часом і злочинством.., то мов іще виразніше почув, що ці люди – зовсім не те, що він (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)