острожник
ОСТРО́ЖНИК, а, ч., заст., зневажл.
В'язень, арештант.
– Ліс великий, усяку наволоч сюди тягне. Острожник який утече, .. новобранець – усі в ліс (Г. Хоткевич);
Мачуха невгавала: – То се отой острожник прийшов жити на наші злидні? (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)