острожник
ОСТРО́ЖНИК, а, ч., заст., зневажл.
В'язень, арештант.
– Ліс великий, усяку наволоч сюди тягне. Острожник який утече, .. новобранець – усі в ліс (Г. Хоткевич);
Мачуха невгавала: – То се отой острожник прийшов жити на наші злидні? (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- острожник — остро́жник іменник чоловічого роду, істота арештант арх. Орфографічний словник української мови
- острожник — див. невільник Словник синонімів Вусика
- острожник — -а, ч., заст., зневажл. В'язень, арештант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- острожник — В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Словник синонімів української мови
- острожник — ОСТРО́ЖНИК, а, ч., заст., зневажл. В’язень, арештант. — Ліс великий, усяку наволоч сюди тягне. Острожник який утече, .. новобранець — усі в ліс (Хотк., І, 1966, 88); Мачуха невгавала: — То се отой острожник прийшов жити на наші злидні? (Кол., Терен.., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах