острожник

Значення в інших словниках

1. острожник — остро́жник іменник чоловічого роду, істота арештант арх. Орфографічний словник української мови
2. острожник — -а, ч., заст., зневажл. В'язень, арештант. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. острожник — ОСТРО́ЖНИК, а, ч., заст., зневажл. В'язень, арештант. – Ліс великий, усяку наволоч сюди тягне. Острожник який утече, .. новобранець – усі в ліс (Г. Хоткевич); Мачуха невгавала: – То се отой острожник прийшов жити на наші злидні? (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
4. острожник — В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Словник синонімів української мови
5. острожник — ОСТРО́ЖНИК, а, ч., заст., зневажл. В’язень, арештант. — Ліс великий, усяку наволоч сюди тягне. Острожник який утече, .. новобранець — усі в ліс (Хотк., І, 1966, 88); Мачуха невгавала: — То се отой острожник прийшов жити на наші злидні? (Кол., Терен.., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах