остуджений
ОСТУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до остуди́ти.
На всьому широкому .. подвір’ї розтікався чорний паруючий круг, прогрівав остуджену землю, сушив змокрілий спориш (Дім., І будуть люди.., 1964, 191);
Бугров потер рукою остуджене чоло (Мик., II, 1957, 281);
*Образно. Думко! остуджена словом людським, — Пісне! що зробиш ти в краї моїм? (Олесь, Вибр., 1958, 17).
Словник української мови (СУМ-11)