остуда

ОСТУ́ДА, и, ж.

1. діал. Простуда.

Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива,.. і чого то вона не знала? (Кв.-Осн., II, 1956, 175);

Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97).

2. діал. Плями на обличчі.

Вони показували пальцями на Олександру. Погана усмішка розповзалась по їх жовтих, з остудою обличчях (Коцюб., І, 1955, 38);

І от кажіть: інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, остуда по виду виступить, а ця ще краща робиться (Дн. Чайка, Тв., 1960, 82).

3. рідко. Охолода, прохолода.

Подививсь на це обличчя, На пробиті груди… Як пришерхли теплі губи, Прагнучи остуди! (Перв., II, 1958, 176);

*Образно. Обкрадена — любитиму без міри, Забута — довго згадувати буду, Нестиму вік жагу, а не остуду (Забашта, Вибр., 1958, 143).

Значення в інших словниках

1. остуда — осту́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. остуда — див. холод  Словник синонімів Вусика
3. остуда — -и, ж. 1》 діал. Застуда. 2》 діал. Плями на обличчі. 3》 рідко. Охолода, прохолода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. остуда — ОСТУ́ДА, и, ж. 1. діал. Застуда. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива, .. і чого то вона не знала? (Г. Квітка-Основ'яненко); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
5. остуда — ЗАСТУ́ДА (охолодження організму, що спричинює різні хвороби), ПРОСТУ́ДА, ЗАХОЛО́ДА розм., ОСТУ́ДА діал., ПЕРЕСТУ́ДА діал. — Ану, давай розтирати разом, щоб і мороз, і трясця, і застуда заразом утікали з ніг (М.  Словник синонімів української мови
6. остуда — Осту́да, -ди ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.  Словник української мови Грінченка