осуджування

ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. осу́джувати.

Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр., IV, 1950, 193).

Значення в інших словниках

1. осуджування — осу́джування іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. осуджування — -я, с. Дія за знач. осуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осуджування — ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. осу́джувати. Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах