1. Словник української мови в 11 томах

осуджування

ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. осу́джувати.

Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр., IV, 1950, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осуджування — осу́джування іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. осуджування — -я, с. Дія за знач. осуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осуджування — ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. осу́джувати. Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах