осуджування
ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. осу́джувати.
Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осуджування — осу́джування іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- осуджування — -я, с. Дія за знач. осуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осуджування — ОСУ́ДЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. осу́джувати. Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр., IV, 1950, 193). Словник української мови в 11 томах