осушений

ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуши́ти.

На добре осушених грунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні — рожеву (Хлібороб Укр., 4, 1966, 17);

// осу́шено, безос. присудк. сл.

Минуло багато років, як осушено Супій (Хлібороб Укр., 7, 1966, 24).

Значення в інших словниках

1. осушений — осу́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осушити. || осушено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осушений — ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуши́ти. На добре осушених ґрунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні – рожеву (з наук. літ.); // осу́шено, безос. пред. Минуло багато років, як осушено Супій (із журн.).  Словник української мови у 20 томах