осушений
ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуши́ти.
На добре осушених грунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні — рожеву (Хлібороб Укр., 4, 1966, 17);
// осу́шено, безос. присудк. сл.
Минуло багато років, як осушено Супій (Хлібороб Укр., 7, 1966, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осушений — осу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осушити. || осушено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осушений — ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуши́ти. На добре осушених ґрунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні – рожеву (з наук. літ.); // осу́шено, безос. пред. Минуло багато років, як осушено Супій (із журн.). Словник української мови у 20 томах