осушений
осу́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до осушити.
|| осушено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осушений — осу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осушений — ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуши́ти. На добре осушених ґрунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні – рожеву (з наук. літ.); // осу́шено, безос. пред. Минуло багато років, як осушено Супій (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- осушений — ОСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуши́ти. На добре осушених грунтах слід висівати червону конюшину, а при недостатньому осушенні — рожеву (Хлібороб Укр., 4, 1966, 17); // осу́шено, безос. присудк. сл. Минуло багато років, як осушено Супій (Хлібороб Укр., 7, 1966, 24). Словник української мови в 11 томах