осьдечки
О́СЬДЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що о́сьде.
[Тиміш:] Я тут — осьдечки! (Вас., Вибр., 1954, 305);
— Юрію, де ти? — Я осьдечки, дядьку (Стельмах, II, 1962, 362);
— Я жив тоді… Ондечки моя хата.., — показує.. Заніздра. — А Івана Кіндратовича хата осьдечки (Літ. Укр., 24.Х 1967, 1).
Словник української мови (СУМ-11)