осячий

О́СЯЧИЙ, а, е. Те саме, що оси́ний.

Поцілив [Яким] і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (Ков., Тв., 1958, 79).

Значення в інших словниках

1. осячий — о́сячий прикметник вживається переважно у фразеологізмах  Орфографічний словник української мови
2. осячий — -а, -е. Те саме, що осиний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осячий — О́СЯЧИЙ, а, е. Те саме, що оси́ний. Поцілив [Яким] і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (С. Ковалів); Осяча злість.  Словник української мови у 20 томах