осятрина
ОСЯТРИ́НА, и, ж., діал. Осетрина.
— А що ж ви, пак, везете? — принюхувався пан обозний.. — Чорноморського по́лову рибу, — відмовив отаман ватаги.. — Носом чую, що рибу, — мовив обозний, ідучи поряд з отаманом. — Осятрину? В’ялену? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 27).
Словник української мови (СУМ-11)