осіянний

ОСІЯ́ННИЙ, а, е, поет., уроч. Те саме, що ося́йни́й.

Крізь вкритий снігопадом шир Теплом світились очі сірі, Тараса осіянний зір (Бажан, Роки, 1957, 245);

Нехай я в льоті днів сніжинкою розтану і тихий карий зір закриють крила вій, та молодість моя, мов квітка осіянна, все буде, буде жить в поезії моїй! (Сос., Солов. далі, 1957, 21).

Значення в інших словниках

1. осіянний — осія́нний прикметник поет., уроч.  Орфографічний словник української мови
2. осіянний — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. осіянний — -а, -е, поет., уроч. Те саме, що осяйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осіянний — ОСІЯ́ННИЙ, а, е, поет., уроч. Те саме, що ося́йни́й. Крізь вкритий снігопадом шир Теплом світились очі сірі, Тараса осіянний зір (М.  Словник української мови у 20 томах