отаманський

ОТАМА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ота́ман.

Біля греблі Погибу і Підіпригору зустрічає агент отаманської контррозвідки Денис Бараболя (Стельмах, II, 1962, 59);

// Належний отаманові.

Кирило Тур уступив йому своє отаманське місце (П. Куліш, Вибр., 1969, 147);

Два вербівські бурлаки збудували коло отаманського хутора дві землянки і, поженившись, завели господарство (Н.-Лев., II, 1956, 240).

Значення в інших словниках

1. отаманський — отама́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. отаманський — -а, -е. Прикм. до отаман. || Належний отаманові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отаманський — ОТАМА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ота́ман. Біля греблі Погибу і Підіпригору зустрічає агент отаманської контррозвідки Денис Бараболя (М. Стельмах); Короговка на отаманській щоглі нагнулася (Ю. Мушкетик); // Належний отаманові.  Словник української мови у 20 томах
4. отаманський — Ота́манський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. отаманський — Отаманський, -а, -е Атаманскій. Левиц. Пов. 235.  Словник української мови Грінченка