отаманщина

ОТАМА́НЩИНА, и, ж. У роки громадянської війни — куркульсько-бандитський контрреволюційний рух, розгромлений Червоною Армією.

Це був старий польський революціонер.., він був разом із Михайлом спершу у запіллі під час боротьби з отаманщиною (Досв., Вибр., 1959, 103);

З жахом дивився [підполковник Погиба] на останнє животіння отаманщини (Стельмах, II, 1962, 245);

Першою умовою знищення куркульської диктатури є ліквідація отаманщини, бандитизму та інших куркульських виступів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 49).

Значення в інших словниках

1. отаманщина — отама́нщина іменник жіночого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. отаманщина — -и, ж., розм., іст. Часи отаманів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отаманщина — ОТАМА́НЩИНА, и, ж. У роки громадянської війни – озброєна боротьба різних за чисельністю формувань проти встановлення радянської влади. Це був старий польський революціонер..  Словник української мови у 20 томах