Словник української мови в 11 томах

отаманівець

ОТАМА́НІВЕЦЬ, вця, ч., дорев. Козак, що служив у одному з козачих полків лейб-гвардії.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. отаманівець — отама́нівець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. отаманівець — отамановець, -вця, ч. У дореволюційній Росії – козак, що служив у одному з козачих полків лейб-гвардії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отаманівець — ОТАМА́НІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Козак, що служив у одному з козачих полків лейб-гвардії.  Словник української мови у 20 томах