отвережувати

ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТВЕРЕ́ЗИТИ, е́жу, е́зиш, док., перех. Те саме, що витвере́жувати.

Свіже повітря отвережувало, але голова була важка (Шиян, Баланда, 1957, 49);

Оклики похвали отверезили його трохи (Фр., VI, 1951, 159);

Взяв газету, почав переглядати заголовки. Один з них відразу мене отверезив, поставив з голови на ноги (Збан., Малин. дзвін, 1958, 116);

// безос.

Я був оп’янілий, але не п’яний.. Мене обняло холодом і мов отверезило (Коб., III, 1956, 115).

Значення в інших словниках

1. отвережувати — отвере́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отвережувати — -ую, -уєш, недок., отверезити, -ежу, -езиш, док., перех. Те саме, що витвережувати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отвережувати — ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТВЕРЕ́ЗИТИ, е́жу, е́зиш, док., кого і без прям. дод. Те саме, що витвере́жувати. Свіже повітря отвережувало, але голова була важка (А. Шиян); Оклики похвали отверезили його трохи (І.  Словник української мови у 20 томах
4. отвережувати — ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ (робити тверезим після сп'яніння), ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОХМЕЛЯ́ТИ розм. — Док.: ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити, охмели́ти. (Оксана:) Проведи мене до його.., моє горе його витверезить... (М.  Словник синонімів української мови