Великий тлумачний словник сучасної мови

отвережувати

отвере́жувати

-ую, -уєш, недок., отверезити, -ежу, -езиш, док., перех.

Те саме, що витвережувати.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. отвережувати — отвере́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. отвережувати — ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТВЕРЕ́ЗИТИ, е́жу, е́зиш, док., кого і без прям. дод. Те саме, що витвере́жувати. Свіже повітря отвережувало, але голова була важка (А. Шиян); Оклики похвали отверезили його трохи (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. отвережувати — ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ (робити тверезим після сп'яніння), ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ОХМЕЛЯ́ТИ розм. — Док.: ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити, охмели́ти. (Оксана:) Проведи мене до його.., моє горе його витверезить... (М.  Словник синонімів української мови
  4. отвережувати — ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТВЕРЕ́ЗИТИ, е́жу, е́зиш, док., перех. Те саме, що витвере́жувати. Свіже повітря отвережувало, але голова була важка (Шиян, Баланда, 1957, 49); Оклики похвали отверезили його трохи (Фр.  Словник української мови в 11 томах