отеперечки
ОТЕПЕ́РЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що отепе́р.
Йонька.. був такий радий від своїх прихованих скарбів, що аж під печінкою співало. — Заживу. Отеперечки заживу, — гомонів він сам до себе (Тют., Вир, 1964, 430).
Словник української мови (СУМ-11)