отоманка
ОТОМА́НКА, и, ж., рідко. Широкий м’який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях.
В коминку горів огонь.., і світло полум’я падало червонявою тінню перед коминок і отоманку (Коб., Вибр., 1949, 372);
Якимсь милим.. запахом віяло.. від усіх сих отоманок, кріселець, соф (Хотк., І, 1966, 50);
В кутку ..світить недобрими очима круглоголовий сич, поруч стоїть сап’янова отоманка (Стельмах, І, 1962, 296).
Словник української мови (СУМ-11)