отоманка
ОТОМА́НКА, и, ж.
Широкий м'який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях.
В коминку горів огонь.., і світло полум'я падало червонявою тінню перед коминок і отоманку (О. Кобилянська);
Якимсь милим .. запахом віяло .. від усіх сих отоманок, кріселець, соф (Г. Хоткевич);
В кутку .. світить недобрими очима круглоголовий сич, поруч стоїть сап'янова отоманка (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)