ототожнювання

ОТОТО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. отото́жнювати.

Більшість польських письменників справедливо виступає проти спрощеного, механічного ототожнювання політичних тенденцій і художньої правди образу (Рад. літ-во, 2, 1957, 61);

Деякі фізіологи правильно попереджають нас про неправомірне ототожнювання пам’яті людини і "пам’яті" машини, але разом з тим не досить переконливо це аргументують (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 457).

Значення в інших словниках

1. ототожнювання — отото́жнювання іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ототожнювання — -я, с. Дія за знач. ототожнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ототожнювання — ОТОТО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. отото́жнювати. Деякі фізіологи правильно попереджають нас про неправомірне ототожнювання пам'яті людини і “пам'яті” машини, але разом з тим не досить переконливо це аргументують (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах