оточати —
оточа́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
оточати —
див. оточувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оточати —
ОТОЧА́ТИ див. ото́чувати.
Словник української мови у 20 томах
оточати —
ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
оточати —
Оточати, -чаю, -єш, оточувати, -чую, -єш сов. в. оточити, -чу́, -чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.
Словник української мови Грінченка