отрутоприймач

ОТРУТОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту.

Розлючена від удару струму бджола намагається вжалити електрод, і на поверхні отрутоприймача з’являється мікроскопічна краплина дорогоцінної отрути (Наука.., 10, 1968, 36).

Значення в інших словниках

1. отрутоприймач — отрутоприйма́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. отрутоприймач — -а, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отрутоприймач — ОТРУТОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту. Розлючена від удару струму бджола намагається вжалити електрод, і на поверхні отрутоприймача з'являється мікроскопічна краплина дорогоцінної отрути (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах