отуплений

ОТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отупи́ти.

Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси (Гончар, II, 1959, 361).

Значення в інших словниках

1. отуплений — оту́плений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. отуплений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отуплений — ОТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до отупи́ти. Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах