отуплений

ОТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до отупи́ти.

Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. отуплений — оту́плений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. отуплений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отуплений — ОТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отупи́ти. Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси (Гончар, II, 1959, 361).  Словник української мови в 11 томах