отуплювати

ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., кого, що.

Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим.

Гам, крик, лайка, стогін, прокляття, дзвякіт заліза .. приглушували й отуплювали свідомість (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. отуплювати — оту́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. отуплювати — -юю, -юєш і отупляти, -яю, -яєш, недок., отупити, отуплю, отупиш; мн. отуплять; док., перех. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отуплювати — ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., перех. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим. Капіталізм калічить і отуплює людей.  Словник української мови в 11 томах