Великий тлумачний словник сучасної мови

отуплювати

оту́плювати

-юю, -юєш і отупляти, -яю, -яєш, недок., отупити, отуплю, отупиш; мн. отуплять; док., перех.

Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. отуплювати — оту́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. отуплювати — ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., кого, що. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим. Гам, крик, лайка, стогін, прокляття, дзвякіт заліза .. приглушували й отуплювали свідомість (В. Малик).  Словник української мови у 20 томах
  3. отуплювати — ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., перех. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим. Капіталізм калічить і отуплює людей.  Словник української мови в 11 томах