отуречений

ОТУРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до отуре́чити.

Атанас показав крамничку, в якій торгував отуречений болгарин (Кучер, Голод, 1961, 354).

Значення в інших словниках

1. отуречений — отуре́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. отуречений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до отуречити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отуречений — Потурнак, стурчений  Словник чужослів Павло Штепа
4. отуречений — ОТУРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отуре́чити. Атанас показав крамничку, в якій торгував отуречений болгарин (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах