1. Словник української мови в 11 томах

отуречений

ОТУРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до отуре́чити.

Атанас показав крамничку, в якій торгував отуречений болгарин (Кучер, Голод, 1961, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуречений — отуре́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. отуречений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до отуречити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отуречений — Потурнак, стурчений Словник чужослів Павло Штепа
  4. отуречений — ОТУРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отуре́чити. Атанас показав крамничку, в якій торгував отуречений болгарин (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах