1. Словник української мови в 11 томах

отупіти

ОТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь.

Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів (Речм., Твій побратим, 1962, 14).

2. Втратити здатність реагувати на що-небудь; збайдужіти до всього.

Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров’ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Вовчок, І, 1955, 28);

Голодні діти кричать, плачуть, вимагають.. Отупіла мати від дитячих сліз (Довж., І, 1958, 35);

Видно було, що дівча вже бачило-перебачило всього і, зрештою, не те щоб звикло, а скоріш до всього збайдужіло, а може й отупіло (Коз., Листи.., 1967, 14).

3. Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отупіти — отупі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отупіти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. 2》 Втратити здатність реагувати на що-небудь; збайдужіти до всього. 3》 Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отупіти — Байдужити, збайдужувати, збайдужити, позбайдужувати, побайдужувати, побайдужити, дурніти, здурніти, одуріти, подурніти, див. остовпіти, оторопіти, ошоломити Словник чужослів Павло Штепа
  4. отупіти — ОТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів (В. Словник української мови у 20 томах
  5. отупіти — ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин)... Словник синонімів української мови