отупіти

ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИ рідше, ПОГА́СНУТИ підсил., ЗНЕОХО́ТИТИСЯ розм.; ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин); ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ (через надмірне задоволення потреб, бажань). — Недок.: байдужі́ти, байдужні́ти, погаса́ти, знеохо́чуватися, переси́чуватися. Даремно він тоді збайдужів до неї (О. Гуреїв); Я вже ні фальшу, ні правди не чула, я погасла (Леся Українка); Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров'ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Марко Вовчок); Можучи заспокоювати всі свої низькі апетити, які тільки були доступні його нерозвитій (нерозвиненій) душі, він швидко пересичувався і починав нудитись (І. Франко). — Пор. 1. охоло́нути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отупіти — отупі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отупіти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. 2》 Втратити здатність реагувати на що-небудь; збайдужіти до всього. 3》 Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отупіти — Байдужити, збайдужувати, збайдужити, позбайдужувати, побайдужувати, побайдужити, дурніти, здурніти, одуріти, подурніти, див. остовпіти, оторопіти, ошоломити Словник чужослів Павло Штепа
  4. отупіти — ОТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів (В. Словник української мови у 20 томах
  5. отупіти — ОТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити здатність розуміти, сприймати що-небудь. Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів (Речм., Твій побратим, 1962, 14). Словник української мови в 11 томах