1. Словник синонімів української мови

отупілий

ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Заморочені, потомлені люди хоч і виголодалися, знехотя сьорбали гарячу рідину (К. Гордієнко); Люди такі затуркані, підбиті страхом (В. Шевчук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отупілий — отупі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. отупілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2》 у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отупілий — ОТУПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до отупі́ти. Вони стали на ґанку, з жалем дивлячись, як горда нескорена сила ішла під багнетом байдужого, отупілого на людських стражданнях тюремника (М. Словник української мови у 20 томах
  4. отупілий — ОТУПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до отупі́ти. Вони стали на ганку, з жалем дивлячись, як горда нескорена сила ішла під багнетом байдужого, отупілого на людських стражданнях тюремника (Стельмах, І, 1962, 452); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах