отінений

ОТІНЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отіни́ти.

Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (Фр., XI, 1952, 213);

Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Кач., II, 1958, 38).

Значення в інших словниках

1. отінений — оті́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. отінений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отінити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отінений — ОТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отіни́ти. Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Я. Качура); // у знач. прикм. Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах