1. Словник української мови в 11 томах

отінений

ОТІНЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отіни́ти.

Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (Фр., XI, 1952, 213);

Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Кач., II, 1958, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отінений — оті́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. отінений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отінити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отінений — ОТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отіни́ти. Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Я. Качура); // у знач. прикм. Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (І. Франко). Словник української мови у 20 томах