отінений
ОТІ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до отіни́ти.
Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Я. Качура);
// у знач. прикм.
Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отінений — оті́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- отінений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отінити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отінений — ОТІНЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отіни́ти. Глянь, з Афонської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (Фр., XI, 1952, 213); Отінений ясенями, примостився, ганком на вулицю, чепурний будиночок (Кач., II, 1958, 38). Словник української мови в 11 томах