офіцерша

ОФІЦЕ́РША, і, ж., розм. Дружина офіцера.

— Я офіцершею буду, — радісно сказала вона (Мирний, IV, 1955, 53);

Сміялася тоді Ганна перед подругами: — Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (Гончар, II, 1959, 172);

Тесля прибув до Глинська нещодавно.., квартирує в одної гарної господині Варочки Шатрової, як він потім довідався, колишньої офіцерші (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 69).

Значення в інших словниках

1. офіцерша — офіце́рша іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. офіцерша — -і, ж., розм. Дружина офіцера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офіцерша — ОФІЦЕ́РША, і, ж., розм. Дружина офіцера. – Я офіцершею буду, – радісно сказала вона (Панас Мирний); Сміялася тоді Ганна перед подругами: – Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (О.  Словник української мови у 20 томах