охвістя

ОХВІ́СТЯ, я, с., збірн.

1. Кінці, краї чого-небудь, що нагадують хвіст.

Кілька юнаків і дівчат клеїли дивовижні.. ковпаки, .. спотворені голови. Тут же й фарбували їх в найрізноманітніші кольори, приклеювали до них якісь пацьорки, охвістя (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 176);

*У порівн. З-під куцої гімнастьорки в сержанта виглядала охвістям спідня сорочка (Гончар, III, 1959, 8).

2. перен., зневажл. Поплічники або рештки прибічників якої-небудь розгромленої ворожої групи, ідеології.

Імперіалістичні палії воєн живі. Не викорінено дощенту ще й фашистське охвістя (Смолич, Після війни, 1947, 18);

У своїх брудних цілях імперіалісти використовують контрреволюційне українське буржуазно-націоналістичне охвістя, що окопалося в капіталістичних країнах (Ком. Укр., 7, 1968, 16).

Значення в інших словниках

1. охвістя — охві́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. охвістя — -я, с., збірн. 1》 Кінці, краї чого-небудь, що нагадують хвіст. 2》 перен., зневажл. Поплічники або рештки прибічників якої-небудь розгромленої ворожої групи, ідеології.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охвістя — ОХВІ́СТЯ, я, с., збірн. 1. Кінці, краї чого-небудь, що нагадують хвіст. Кілька юнаків і дівчат клеїли дивовижні .. ковпаки, .. спотворені голови. Тут же й фарбували їх в найрізноманітніші кольори, приклеювали до них якісь пацьорки, охвістя (Ю.  Словник української мови у 20 томах