охляло
ОХЛЯ́ЛО, присл. Безсило, слабо.
Я охляло зліз з лави і, мов п’яний, пішов до ліжка (Досв., Вибр., 1959, 155);
Ген аж під лісом він зупинився захекано, плюнув і охляло вже потягнув ноги назад (Козл., Сонце.., 1957, 42);
Бусол, охляло спираючись на податливе повітря, проніс біле, перепорене чорними смугами тіло десь на луги (Гуц., Скупана.., 1965, 236).
Словник української мови (СУМ-11)