охмарити

ОХМА́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Оповити хмарами, димом.

2. перен., розм. Затьмарити, засмутити.

У Микити в очах блиснула надія. Проте зразу ж чоло охмарила турбота (Вас., І, 1959, 276);

[Іван:] Слухай мене, Любо. Ніколи за час нашої дружби я не казав тобі нічого такого, що могло б сьогодні охмарити твоє сумління (Мик., І, 1957, 488).

Значення в інших словниках

1. охмарити — охма́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. охмарити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Оповити хмарами, димом. 2》 перен., розм. Затьмарити, засмутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охмарити — ОХМА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що. 1. Оповити хмарами, димом. 2. перен., розм. Затьмарити, засмутити. У Микити в очах блиснула надія. Проте зразу ж чоло охмарила турбота (С. Васильченко); [Іван:] Слухай мене, Любо.  Словник української мови у 20 томах