охмелілий

ОХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до охмелі́ти.

Вартові чули співи та крики охмелілих товаришів і розглядалися довкола… (Оп., Іду.., 1958, 73);

Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав.., доки знову хтось з охмелілих слободян не кликав його до столу (Шиян, Баланда, 1957, 85).

Значення в інших словниках

1. охмелілий — охмелі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. охмелілий — див. п'яний; хмільний  Словник синонімів Вусика
3. охмелілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до охмеліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охмелілий — ОХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до охмелі́ти; // у знач. прикм. Вартові чули співи та крики охмелілих товаришів і розглядалися довкола... (Юліан Опільський); Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав..  Словник української мови у 20 томах