охмеліти
ОХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що захмелі́ти.
[Явдоким:] Що ж я вип’ю одну, а з однії не охмелію!.. (Кроп., II, 1958, 390);
Пляшки раз у раз мінялися. Люди охмеліли, розговорилися (Хор., Ковила, 1960, 28);
Іван Іванович.. охмелів від змішаного з самогоном квасу, спеки та власного недокрів’я (Дмит., Наречена, 1969, 73).
Словник української мови (СУМ-11)