охотити

ОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, недок., перех., розм. Виклика́ти в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати.

Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань (Бичко, Простота, 1963, 59).

Значення в інших словниках

1. охотити — охо́тити дієслово недоконаного виду заохочувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. охотити — див. радити  Словник синонімів Вусика
3. охотити — -очу, -отиш, недок., перех., розм. Викликати в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охотити — ОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, недок., кого, розм. Виклика́ти в кому-небудь охоту, бажання до чого-небудь; заохочувати. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань (В. Бичко).  Словник української мови у 20 томах
5. охотити — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін.  Словник синонімів української мови