охотницький

ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник² ; мисливський.

Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти — сам, вона ж помиї їла (Бор., Тв., 1957, 184);

Завжди додержуйся стародавньої охотницької традиції: говори завжди правду, і тільки правду! (Вишня, II, 1956, 155);

Аксаков писав колись про різні етапи свого охотницького життя (охотою він звав і рибальство, і навіть збирання грибів) (Рильський, Веч. розмови, 1964, 212).

Значення в інших словниках

1. охотницький — охо́тницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. охотницький — -а, -е. Прикм. до охотник. Охотницькі полки іст. — наймані полки на Лівобережній Україні у 70-х рр. 17 ст., що їх комплектували з добровольців.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охотницький — ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник²; мисливський. Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти – сам, вона ж помиї їла (Л.  Словник української мови у 20 томах