охотницький

охо́тницький

-а, -е.

Прикм. до охотник.

Охотницькі полки іст. — наймані полки на Лівобережній Україні у 70-х рр. 17 ст., що їх комплектували з добровольців.

Значення в інших словниках

1. охотницький — охо́тницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. охотницький — ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник²; мисливський. Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти – сам, вона ж помиї їла (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. охотницький — ОХО́ТНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до охо́тник² ; мисливський. Охотницька Собака не схотіла Охотнику служить за те, Що все З охоти — сам, вона ж помиї їла (Бор., Тв.  Словник української мови в 11 томах