охряний
ОХРЯНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що во́христий.
Набуваючи ураганної сили в далеких пустинях,він [вітер] часто піднімає вгору і несе з собою на великі віддалі багато червоного охряного пилу (Наука.., 8, 1956, 34);
Крізь маленьке віконце цідилася охряна мла літнього світанку (Тют., Вир, 1964, 223).
Словник української мови (СУМ-11)