оціпеніння

ОЦІПЕНІ́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. оціпені́ти.

Якесь оціпеніння охопило його, тільки голова палала (Мик., II, 1957, 280);

Мати.. знову в оціпенінні притулилася головою до сина (Стельмах, Правда.., 1961, 31).

Значення в інших словниках

1. оціпеніння — оціпені́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оціпеніння — -я, с., рідко. Стан за знач. оціпеніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оціпеніння — ОЦІПЕНІ́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. оціпені́ти. Якесь оціпеніння охопило його, тільки голова палала (І. Микитенко); Мати .. знову в оціпенінні притулилася головою до сина (М. Стельмах); Секунда загального оціпеніння пройшла (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. оціпеніння — СПЛЯ́ЧКА (стан різко пониженої життєдіяльності в деяких тварин у несприятливі пори року), ОЦІПЕНІ́ННЯ. Зимова сплячка ведмедів, борсуків, їжаків; Оціпеніння птахів дуже відрізняється від сплячки ссавців...  Словник синонімів української мови